Виступ члена Ради ФНП академіка С.Комісаренка на зборах засновників ФОРУМУ      [7.04.2001]

   Вельмишановні друзі!
   Дозвольте привітати вас всіх і за дорученням Ради Форуму коротко прозвітувати про те, що Раді Форуму, його членам та прихильникам вдалося зробити за ці два неповні місяці.
   заснували Форум 9 лютого оргганізація Форуму була абсолютною необхідністю. Влада і деякі партії просто не розуміють (чи не хочуть зрозуміти) ту глибину системної кризи, в якій знаходиться наша країна. І ця криза поглиблюється з кожним днем і в економіці, і в суспільстві. В Україні зараз є дві головні мотивації - гроші і сила. Суспільство розділене на різні, часто ворогуючі групи: бідні - багаті, невіруючі - віруючі (чи віруючі різних конфесій), україномовні - російськомовні, ліві - праві. Де на цьому тлі загально державні пріоритети? Де загально людські цінності? Де національна еліта? Хто відстоює інтереси держави, а головне - інтереси всіх громадян і кожного з нас?
   Президент Кучма є тільки першим у великій армії чинників, яка протягом останніх років перебрала контроль над Україною і яка ініціює, або підтримує системну кризу. Але, зосередивши величезну, практично абсолютну владу, Кучма перетворився у головну причину національної катастрофи. Справа Гонгадзе та плівки Мельниченка тільки відкрили очі (щоправда, тільки тим, хто може й хоче бачити) та підтвердили те, ще було давно відомо: відбувається цинічне нехтування інтересами України та узурпація влади президентом та його оточенням, керівництво правоохоронних органів продажне, мала місце цинічна фальсифікація результатів виборів та референдуму.
   Цього всього не можна терпіти у цивілізованому суспільстві. Час вже вийшов! Для порятунку країни потрібні термінові й правильно спрямовані заходи на рівні законодавчої та виконавчої влади, а головне - інституцій громадянського суспільства. Ці заходи мають бути всеохоплюючими і системними, щоб розірвати порочне коло, стабілізувати економіку та суспільне життя. З них повинно початися оновлення країни.
   І порятунок має початися зі зміни системи влади, яка зробила можливими кризу й зловживання. Але ця система персоніфікована в особі діючого президента, й тому ми вимагаємо відставки Кучми. Це складна справа, тому що треба віддати належне Леоніду Даниловичу - при повній неспроможності керувати країною, він демонструє унікальну майстерність утримуватися на своїй посаді. Цьому багато є прикладів та пояснень, але для нас центральним є те, що своїми вето на ряд ухвалених Верховною Радою законів він майже заблокував можливість конституційної зміни діючого президента.
   І все ж законодавча база дає підстави для ініціювання процедури імпічменту. Й ми будемо це пропонувати, бо для суспільства найкращий вихід - саме мирна й конституційна заміна влади. Думаю, що в імпічменті мусив би бути зацікавлений і сам Леонід Данилович, адже для нього це - єдина, підкреслюю - єдина законна можливість спростувати висунуті проти нього звинувачення (якщо він у цьому зацікавлений).
   В іншому разі в нас лишатиметься інша можливість - ініціювати референдум про недовіру Президентові. На відміну від минулого референдуму, фальсифікованого владою, наслідки цього референдуму буде складніше сфальсифікувати, бо за даними соціологічних досліджень різних джерел за довіру президенту виступає лише біля 10% населення (не довіряють понад 60% українців), тоді як опозицію підтримують майже 50%. До речі, в якій ще країні Президент з таким рівнем “популярності”, з такими “досягненнями” в економіці і суспільному житті, з таким демонстративним нехтуванням прав і свобод громадян України міг би протриматися при владі? Що це - інтегральний ефект адміністративного натиску, зомбіювання людей через контрольовані ЗМІ, зневіра людей у можливості змін на краще і, як наслідок, суспільна пасивність?
   Зрештою, ми розцінюємо референдум про недовіру як крайній захід, - бо він неминуче призведе до значного зростання рівня напруги в і так знесиленому і знекровленому українському суспільстві. Проведенню референдуму про недовіру Президентові перешкоджає й відповідне рішення Конституційного Суду, хоча виникає і логічне питання, - чому рішення Конституційного Суду має бути вищим, ніж рішення Парламенту (якщо воно буде прийнято). Тільки Парламент є реальним виразником волі Народу. Можливо також, що референдум може перетворитися у громадське опитування з питаннями, які потрібно ретельно підготувати.
   Саме задля мирної, демократичної, конституційної зміни влади патріотичні сили різних політичних спрямувань об’єдналися у громадянській ініціативі під промовистою назвою “Форум Національного Порятунку”, яка повністю відповідає нашому головному завданню - саме порятунку України. Для багатьох з нас, особливо людей позапартійних, які перебували поза активною політикою, з Форумом пов‘язана чи не остання надія змінити щось на краще і вийти з того стану абсурду, в який загнана наша країна. Але ця надія не тільки для нас. Вона повинна охопити свідоме і менш свідоме населення України і засвітити для всіх “переможні, урочі” вогні.
   Наш Форум помітили, і він налякав владу. Свідчення тому - сумно відоме “Звернення трьох”, де нас було названо невдахами, фашистами і ще бозна ким. Свідчення - арешт через чотири дні після того, як ми створилися, члена Ради нашого Форуму, голови партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Свідчення - беззаконний напад на студентів та молодь 9 березня, який мав на меті упереджуючий розгром можливої студентської опозиції. Свідчення, нарешті, - ціла низка термінових заходів в стилі “радянської пропаганди”, як наприклад, позачерговий з’їзд УСПП або численні зустрічі Кучми з “підготовленими” прихильниками.
   В певній мірі завдяки Форуму починає “оживати” судова влада, пожвавішали деякі ЗМІ, люди відчули реальність існування в Україні справжньої опозиції. Вчора, наприклад, заступник начальника Київської міліції полковник Савченко визнав, що дії міліції 9 березня були “не досить кваліфіковані” і що того вечора незаконно були затримані молодь і студенти.
   Форум помітили і за кордоном і визнали як реальну опозицію існуючому режиму. Тому всього лиш за два місяці Форум став суттєвою частиною нашої політичної палітри. Але цього замало, і ми всі, думаю, розуміємо: не маємо права не виправдати сподівань тих, хто нам повірив. Переконаний, що на сучасному відрізку новітньої історії України складаються всі умови для демократичних перетворень, на які так довго чекало наше суспільство. Сьогоднішня наша зустріч саме має стати місцем відвертої розмови про досягнення та недоліки у нашій діяльності, про конкретні шляхи досягнення нашої мети.
   Спочатку коротко про те, що вдалося зробити. Члени Форуму - народні депутати України - активно працювали в Парламенті. Водночас ми доносили нашу позицію до громадськості через наметові містечка, демонстрації, пікетування, інші передбачені законом акції й форми протесту. Ми активно працювали зі ЗМІ, - як українськими, так і закордонними. Помітних успіхів ми досягнули в нашій міжнародній діяльності - про Україну, про необхідність підтримки нашої демократії вперше так широко заговорили за кордоном. Здається, ми зуміли значною мірою викрити той фальшивий стереотип, за яким в Україні діють “реформатор” Кучма та погані комуністи. А підтримка нашої позиції з боку таких шанованих осіб, як пан Джордж Сорос, підкреслює: світові еліти значно уважніше сприймають те, що відбувається в нашій державі, - крізь призму загальносвітової безпеки.
   Особливий резонанс мала поїздка представників Форуму до Польщі, де вони мали зустріч із президентом Кваснєвським та відвідання України спостерігачем ПАРЄ пані Северінсен. Нагадаю, що президент Польщі мав мандат на посередництво від Жака Ширака і Герхарда Шрьодера, - а це вже дуже промовистий сигнал, що Західні демократії почали змінювати свою дотепер доволі пасивну позицію. Президент Кваснєвський пояснив Президентові Кучмі, що у Європі є неприйнятним стиль поведінки, який демонструє керівництво України стосовно опозиції та ЗМІ і закликав до проведення чесного, рівноправного, відкритого для громадськості діалогу.
   А те, що вчора рішенням моніторингового комітету ПАРЄ рекомендовано призупинити членство України в ПАРЄ або навіть виключити Україну з ради Європи, не є наслідком діяльності “підступного Форуму”, як з екранів державного телебачення переконує пан Долганов. Це є об’єктивною оцінкою міжнародною спільнотою реальної ситуації в нашій країні. І відповідальність за це несе персонально Кучма та очолювана ним влада. Інше свідчення уваги до стану в Україні - це заснування США фонду у 750 тис доларів для вільних ЗМІ, й перенесення слухання стану свободи слова та прав людини в Україні на засіданні ПАРЕ з червня на 26 квітня.
   Протягом часу існування Форуму влада змушена була піти й на перші поступки. Відправлено у відставку одіозних голову СБУ Л.Деркача й міністра внутрішніх справ Ю.Кравченка. Подали у відставку з незаконно обійманих посад голів рад п‘ятеро губернаторів, а шостого, Степана Сенчука, увільнено з посади голови облдержадміністрації (нагадаю - перед цим опозиція майже три роки доводила, що суміщення посад голів рад та адміністрацій незаконне, але губернатори зухвало порушували Конституцію, і жоден суд не наважувався прийняти позов, щоб позбавити їх у встановленому законом порядку одного з владних крісел). Отже, за короткий час нашої діяльності ми сприяли-таки тому, щоб Україна стала бодай трохи більш правовою.
   Про те, що тривожить. Події 9 березня показали водночас потенційну силу й вразливість української опозиції. Вперше після осені 1990 року вдалося вивести на вулиці більше 20 тисяч людей. І водночас більшості присутніх була очевидна неузгодженість у діях організаторів, порушення попередньо ухвалених домовленостей, відсутність ідеї логічного завершення походу по вулицях міста, що, зрештою, призвело до силових зіткнень під Адміністрацією Президента, які були сприйняті громадськістю і в нашій країні, і, особливо, за кордоном неоднозначно. Тому наголошу: Форум проводить всі свої акції виключно в рамках чинного законодавства мирними, ненасильницькими методами. Ми засуджуємо будь-які провокації і застерігаємо: влада, яка свідомо провокує силове протистояння, бере на себе велику відповідальність за можливі тяжкі наслідки.
   Тривожить також те, що починає виявлятися суперечність між формальним статусом ФНП як ініціативи окремих фізичних осіб - і можливістю реального впливу на ситуацію лише з боку партій та організацій, які ці особи де-факто представляють.
   Мені, як позапартійному, видно, що деякі партії (як-от “Батьківщина”, Соціалістична партія, “СОБОР”, УРП, Українська консервативна республіканська партія тощо) представлені в Форумі на рівні лідерів, і, отже, говорити про налагодження взаємодії тут порівняно просто. Координацію з іншими партіями, насамперед партіями “Реформи і порядок”, Народний рух України та Український народний рух, проводити складніше, але все одно потрібно, і це є важливим завданням.
   Цього четверга на спільному засіданні Ради ФНП, Громадянського комітету “Україна без Кучми” та Громадянського комітету опору “За правду” Форум отримав повноваження координувати спільні дії опозиції для досягнення нашої мети.
   Наші опоненти нам дорікають, що ми підбурюємо людей, але обурення народу є абсолютно природним явищем за тих умов, які склалися в нашій державі сьогодні. Інакше і не може бути, якщо ми не покірні “лобектомовані” раби (згадайте чудовий фільм “Хтось пролетів над гніздом зозулі”). Обурення є ознакою і надією того, що в нашому суспільстві є здорові сили. Більше того, ми вважаємо, що питання усунення режиму має стати справою усього українського народу. А от те, що влада не готова, чи не хоче діалогу з представниками обуреного суспільства, може бути дуже небезпечним, бо ігнорування опозиції і відсутність діалогу з нею підсилює напругу та, як вчить історія, може відкрити шлях до громадянської війни. І винною буде влада!
   Наш Форум об‘єднує широкий спектр політичних сил - від лівоцентристів і до правих. Вони можуть мати (і мають) різні погляди на власність на землю, на шляхи розвитку економіки, на залучення іноземних інвестицій тощо. Я особисто переконаний (і бачив багато прикладів тому), що без іноземних інвестицій, без сучасних технологій (особливо матеріало - і енергіюзберігаючих) нам не обійтися, щоб підняти наше виробництво та зробити наші товари конкурентноспроможними; що потрібні рівні умови для справедливої конкуренції та для розвитку підприємництва. Але не це - питання сьогоднішнього порядку денного. Нам треба виробити більш загальні принципи нашої діяльності, які вже сьогодні об‘єднали б всіх нас навколо одного цілісного - демократії й законності, пошанування прав і свобод громадян, подолання корупції й адміністративної сваволі. Інші розбіжності ми зможемо розв‘язати на демократичних виборах. Але сьогодні важливо зробити так, щоб Україна зберегла шанс на демократичні вибори.
   Мені довелось побачити безславний кінець одного об‘єднання, яке так і не спромоглося досягти поставлених завдань. Маю на увазі “Канівську четвірку”. Ми повинні учитися на помилках, і я повністю згоден з Олександром Морозом, який на мітингу 9 березня закликав до єдності всіх державницьких, патріотичних і демократичних сил заради порятунку країни.
   Форум у громадській свідомості починає сприйматися як засіб боротьби проти - проти влади, проти режиму, проти корупції і сваволі, які цей режим уособлює. Це - правильно. Але водночас наш форум - це засіб насамперед боротьби “за”. Боротьби за майбутнє наших дітей і онуків. Я не говоритиму довго про програму дій Форуму, - цьому буде присвячено виступ Тараса Стецьківа. Підкреслю одне - нашу мету, це - Побудова в Україні демократичної, правової, соціальної, держави, в якій буде гарантовано права і розкуто ініціативу кожного громадянина. Вважаю, що під цією метою можуть підписатися представники всіх присутніх тут політичних партій.
   А наша боротьба з сьогоднішнім режимом - похідна від цієї мети. Бо щасливе майбутнє України й поліцейський, кланово-олігархічних режим - поняття несумісні.
   Звідси й Засоби досягнення нашої мети:
   Утвердження справжнього народовладдя через конституційну реформу, створення системи стримувань і противаг, за якої жодна особа чи жоден владний орган не зможе узурпувати владу, перерозподіл повноважень між Верховною Радою, Урядом і Президентом для підвищення ефективності їх роботи, встановлення політичної відповідальності влади перед народом. Підкреслюю - конституційна реформа для нас - не самоціль, а тільки засіб досягнення мети. Конституція повинна реально втілюватися у життя. Наші подальші дії - це реформа державної служби та кадрової політики в Україні, очолювання силових служб цивільними особами. Введення реальної і персональної відповідальності за конкретні справи у країні і багато-багато іншого, що лежить в основі вельми складної, але життєво-необхідної справи державотворення - тобто того, на що чекає народ України (і кожен з нас) ці десять років.
   На нашому першому засіданні ми домовилися не вдаватися до сепаратних переговорів з владою, і домовленості дотримали - Форум не проводив і не проводить переговори, хоча у ЗМІ опубліковані чутки чи плітки на цю тему. Але цивілізовані переговори все одно необхідні. З‘явилися перші ознаки того, що влада під тиском хвиль протесту може піти на такі переговори. Отже, Форуму необхідно розробити декілька сценаріїв переговорного процесу з Кучмою. Саме з Кучмою, тому що сьогодні реальна влада сконцентрована ні у Прем’єр-міністра, ні в Парламенті, а у Президента. Форум готовий почати і вести консультації з технічних питань з різними представниками президента, але принципові питання переговорів мають вирішуватися лише безпосередньо з Кучмою. Безумовно, такі прямі переговори - це внутрішня справа країні, але з огляду на добре відому мінливість його характеру та “тверде дотримання” (у лапках) узгоджених домовленостей, ми не виключаємо посередництва інших держав на рівні їх лідерів. В першу чергу - це президент Кваснєвський, який саме вказав Кучмі від імені ЄС на необхідність переговорів з опозицією. Інакше, нас може чекати повторення досвіду Білорусі, де посередництво “трійки” ОБСЄ практично не дало результатів і не перешкодило Лукашенку провести вибори за власним тоталітарним сценарієм. Базисні передумови Форуму щодо переговорів були оприлюднені минулого тижня. Дуже коротко передумови включають, крім вище згаданого положення про прямі переговори, також таке:
   - Президент визнає, що ФНП є демократичною опозицією і має бути стороною переговорів;
   - Надання представникам Форуму щонайменше однієї години прямого ефіру прайм-тайму на тиждень на УТ-1 та УР-1, щоб безпосередньо говорити з народом через державні засоби масової інформації. Бо найголовніший суддя для нас, це -український народ. А поки значна частина народу просто не може довідатися про те, чого ж ми реально хочемо, говорити про якісь переговори - безглуздо;
   - Припинення політичних репресій та звільнення всіх політичних в’язнів;
   - Відставка скомпроментованих: Потебенька, Литвина, Азарова, Марчука та президента НТКУ Долганова.
   До передумови або до інструменту переговорів можна також віднести - вичерпне розслідування, з участю авторитетних міжнародних експертів, тих подій, які вивели людей на вулиці. Маю на увазі вбивство Георгія Гонгадзе та свідчення майора Мельниченка. Вже ніхто не має сумнівів стосовно справжності плівок Мельниченка, і країна чекає на відповіді на численні запитання, які постають при аналізі плівок і які стали проблемами державної ваги.
   Ми розробили платформу переговорів і планували обговорити її на сьогоднішніх зборах. Розроблено також план реалізації різних сценаріїв переговорів. Проте, радою Форуму було прийняти рішення не оприлюднювати цю платформу і не розкривати наші карти доти, поки про готовність до переговорів заявить не тільки Форум, але й влада. Сподіваємося, що ви з розумінням сприймете таке рішення.
   Фрагмент, який не був виголошений на Зборах:
   “Найкращим реалістичним варіантом переговорів є такий, коли Л.Кучма залишає посаду при певних гарантіях своєї “недоторканості”, і тоді обов‘язки президента до виборів за Конституцією виконує прем‘єр. Але слід розглянути й інші можливості прийнятного компромісу. Особисто я за певних обставин не відкидав би й іншого варіанту: Кучма залишається президентом, але відмовляється від втручання у законодавчий процес і виконавчу владу, передає всі фактичні важелі управління країною Уряду та Верховній раді. Адміністрація президента радикально скорочується й перетворюється на компактну канцелярію для здійснення відповідних функцій, наприклад, представницьких, нагородження й помилування, організації протокольних заходів тощо. Це можна зробити дуже оперативно, й не змінюючи Конституції, взявши за взірець приклад Конституційної угоди 1995 року. Можливі і інші варіанти та їх комбінації. Зокрема, при відставці президента можливе створення Тимчасового уряду на чолі з Прем’єр-міністром, як уряду національної єдності на основі суспільного консенсусу та підтримки Верховної ради. Такий уряд із зрозумілих причин принципово несхожий на коаліційний уряд. Обов’язком Тимчасового уряду стане організація проведення Конституційної реформи, нових виборів та реалізація виконавчої влади в Україні у перехідний період”.
   Таким чином, ми готові до переговорів, але чи готовий Президент? На жаль, останні події яскраво демонструють, що Президент всіляко ухиляється від переговорів з реальною демократичною опозицією, а про перегори говорить лише для заспокоєння іноземної громадської думки. Я не виключаю, що, ухиляючись від переговорів з реальною опозицією, натомість президент обере демонстрацію переговорів з поміркованою та “контрольованою” псевдоопозицією, які зайняли угодовську позицію чи зліва, чи справа. Паралельно можливі і такі акції, як подальша “здача” певних осіб з найближчого оточення для зняття напруги та заспокоєння громадської думки, або активізація ніби-то реформаторської діяльності. Все це вже використовувалося для “іміджування” президента Кучми.
   Звичайно, ми будемо вітати усунення будь-яких корумпованих чиновників, чи прояви позитивних кроків, спрямованих на покращення життя у країні. Але ми переконані, що такі поодинокі акції не міняють суті і ніяким чином не усувають причин існуючої кризи. Відтак, Форум не сприйме такий сценарій компромісу. В разі, якщо Президент не піде на переговори та на запропоновані компроміси, тоді в опозиції не буде іншого виходу, як безкомпромісно домагатися його усунення або через процедуру імпічменту, або через референдум про недовіру, або через подальше нарощування мирних акцій протесту широких верств населення. В останньому випадку “недоторканість” президента ніхто гарантувати не зможе.
   Форуму потрібно також виробити політику відносно Уряду України та можливих подій, коли відбудеться звіт Уряду. Незважаючи на вкрай невдалий вчинок прем‘єра - підписання сумно відомого “звернення трьох”, ФНП продовжує вважати В.Ющенка прибічником ринкового, демократичного і європейського шляху розвитку України. Відтак, Форум буде протидіяти спробам олігархів при допомозі комуністів усунути В.Ющенка з посади Прем’єр-міністра України, одночасно вимагаючи від нього принципової позиції щодо недопущення силових методів боротьби з опозицією, підтримки переговорів представників Форуму з Президентом України та широкого висвітлення позицій ФНП у ЗМІ.
   Ми маємо також передбачити та організувати переговори представників Форуму з “особами впливу” у Верховній раді, в українському “істеблішменті”, з керівництвом областей України.
   Пропонується така послідовність заходів нашого Форуму (говоритиму за браком часу дуже стисло):
   А. Сьогодні, під час проведення Зборів засновників Форуму ми повинні:
   ухвалити стислий Статут Форуму як об‘єднання громадян (про нього далі говоритиме А.Матвієнко), вирішити питання про легалізацію нашого об‘єднання;
   ухвалити рішення (спільно з керівництвом акцій “За Україну без Кучми” і “За правду”) про те, що Форум координує всі акції опозиції.
   визначити механізми взаємодії Форуму з партіями та громадськими організаціями, представники яких входять до ФНП.
   Б. В майбутньому - утворення депутатських груп Форуму Національного Порятунку в радах усіх рівнів, і насамперед у Верховній Раді, з метою підтримки законодавчих пропозицій Форуму. Реєстрація груп у Секретаріатах відповідних Рад.
   Поки що депутати від Форуму діють розрізнено, хоча вже сьогодні Форум могла б представляти у Верховній Раді група чисельністю в щонайменше 100 депутатів. Це фактично була б друга за чисельністю організована сила після КПУ, яка володіла б коли не контрольним, то принаймні блокуючим пакетом.
   Головним завданням Групи ФНП в парламенті повинне стати опрацювання законопроектів щодо конституційної реформи, забезпечення свободи слова й проведення вільних виборів.
   Пріоритетом діяльності груп ФНП у радах усіх рівнів повинен стати також захист конституційних прав і свобод громадян, боротьба з корупцією та адміністративною сваволею.
   На жаль, майже скрізь ми - поки що в меншості. Ілюзією буде вважати, начебто ми зуміємо проводити всі потрібні рішення. Але наші депутатські групи покликані стати насамперед трибуною, через яку ми промовлятимемо до громадськості, будитимемо суспільну думку.
   Важливим напрямком є встановлення взаємодії з тими органами місцевого самоврядування, де опозиція вже сьогодні має “контрольний пакет”. Можлива програма міжнародної допомоги “демократичними меріям”, аналогічна до тієї, що здійснювалася в Заходом у Сербії.
   В. Форум володіє (або має зв’язок) з величезним інтелектуальним потенціалом. Його ідеї підтримує більшість інтелігенції України (на жаль, здебільшого поки пасивно). Діяльність Ради Форуму повинна сприяти виробленню програми виходу України з кризи через:
   проведення “круглих столів”, громадських слухань, конференцій тощо з найактуальніших питань суспільно-політичного й соціально-економічного життя;
   розробку проектів відповідних нормативних документів та представлення їх через депутатські групи ФНП;
   формування стратегічної програми національного порятунку;
   сприяння закріпленню в суспільній свідомості образу ФНП як об’єднаної демократичної опозиції та серйозної конструктивної сили.
   Г. Проведення Всеукраїнських представницьких зборів Форуму.
   Перші збори ми плануємо провести у травні. Але, так, щоб це стало подією великої суспільної ваги, другі - головні треба проводити до десятої річниці незалежності України. Для нас це буде нагода провести неформальне громадське відзначення цієї важливої для України дати, провести неупереджений аналіз наших здобутків та помилок.
   Фрагмент, який не був виголошений на Зборах:
   “Нарешті, подальший етап залежатиме від розвитку політичної ситуації в Україні. Якщо протягом ближчих місяців вдасться забезпечити виконання основних завдань Форуму (усунення дискредитованого режиму, призначення вільних виборів), то Форум може поступитися місцем іншим політичним конфігураціям: партіям та їхнім блокам, перетворившись, наприклад, у правоохоронну громадську організацію широкого представництва, яка відслідковуватиме перебіг демократичних перетворень в Україні.
   Однак не виключеною є ситуація, коли до призначення нових парламентських виборів владний режим усунути не вдасться. За таких умов вибори проходитимуть в умовах безпрецедентного адміністративного тиску й сваволі, і розрізнені сили опозиції буде з неминучістю не допущено до нових представницьких органів. Тому варто розглянути й можливість здійснення за такої ситуації наступного кроку: Створення на основі ФНП широкого виборчого блоку патріотичних державницьких демократичних партій, опозиційних до корумпованого режиму, які визнають програму ФНП. До наступних виборів (і до ВР, і президентських) буде ще багато змін у політичному пасьянсі нашої країни, і одне з головних завдань ФНП - це максимально згуртувати свої ряди та залучити до Форуму максимум інших патріотичних сил”.
   І на завершення. Шановні друзі!
   24 серпня Україна відсвяткує 10 років незалежності. На жаль, ці десять років стали завдяки сьогоднішній владі та особисто Леонідові Кучмі, який, наголошу, фактично керував вісім з половиною років державою, спершу як прем’єр, а згодом як президент, роками змарнованих надій. Нас сьогодні вже не п’ятдесят два мільйони, як писали на передреферендумних плакатах 1991 року, а, напевно, вже менше сорока дев’яти. Тому ми просто не маємо права допустити, щоб ця влада й далі правила за своїми злочинними сценаріями.
   Сьогодні в Україні Велике Свято. Православні відзначають Благовіщення, і чи не символічно, що наше зібрання проходить в цей Святий День! Я несхожий на Архангела Гавриїла, і він, напевне, значно старший за мене, але я вірю - нашими спільними зусиллями 2001 рік таки стане початком Національного Порятунку, початком повернення України на магістральну дорогу світової цивілізації.
   Дякую за увагу.

дизайн молода просвiта © 2001